Схожі публікації
Смерть та відродження загадкових енергетичних мумій
26 Лютого 2018 року, 09:05
552 0
Серед туманностей та зірок Великої Позамежної Темряви на китах світобудови лежала засушлива планета К’ареш, населена розумними істотами. Вона розташувалася коло червоточини, що вела в потойбічний світ — Крутіж Порожнечі. Населення К’арешу проводило експерименти над таємничим енергіями, які водоспадами лилися на небесне тіло, і змогли опанувати її, використовуючи в побуті та в оборонній сфері.
Дана енергія в разі необережного використання несла ворожий характер — це магія Безодні, темна магія, яка в будь-який момент могла зашкодити чаклуну, що черпав із неї свої сили. Але к’арешці на ґрунті цієї таємної енергії змогли створити науку й ремесло — техномагію. Вони конструювали допоміжні пристрої, які оберігали природу від сквернотного впливу Крутежі Порожнечі, а також забезпечували собі безпечне та багате життя. Даний вид магії, у прямому сенсі, був рушієм та нескінченним ресурсом життя для всього населення планети.
Судний день
В один жахливий день над небесами нависла загроза. Вимірус Всепожирач, один із головнокомандувачів війська Володарів Безодні, привів свою армію до К’арешу, щоби насититися плоттю планети та поглинути всю її життєву енергію. Портали заполонили атмосферу, і крізь них, неначе блискавка, упало поглинальне проміння. К’ареш, який крізь століття із засушливої пустелі перетворився на планету, повну лісів, озер, морів та океанів, поступово вмирав. Енергія, якою навчилися керувати к’арешці, мимоволі своїх володарів, стала переходити на бік ворога. Потрібно було діяти.
Техномаги вкрили К’ареш оболонкою з чистої темної магії, яка повинна була зупинити загарбницьке проміння Виміруса та його армії. Але сталося не так, як гадалося — зброя Володарів Безодні була потужнішою, ніж «лук та стріли» звичайного смертного народу. Бар’єр К’арешу пробився — тисячі блискавок пронизували атмосферу планети та вдарялися об землю, руйнуючи гори та висушуючи водойми.
За дивним збігом обставин усі розумні живі істоти отримали другий шанс на життя. Таємна магія списом пробивала смертні тіла та спалювала живцем, вириваючи душі з їхніх матеріальних оболонок. К’арешці залишилися живими, але навічно втратили плоть. Вони перетворилися в духів, яким доля наказала вічно тинятися дном засохлих морів та океанів.
Народу було більше нічого втрачати. Правління вирішило, що шляхом до порятунку стане подорож через Крутіж Порожнечі в пошуках нових світів. К’ареш скоро поглине Безодня, тому треба зберегти те, що подарував їм сам всесвіт — друге життя.
Пізніше ті, хто вижив і перетворився в духів, нарекли себе ефіреалами й назавжди обмотали свої «ефірні» тіла бинтами. Завдяки ним вони мають можливість пересуватися на двох ногах, тримати техномагічні інструменти та рвати в бій проти злого ворога.
Сьогодення
Після довгих пошуків гідної для життя планети ефіреали заселили Позамежжя. Біженці з К’арешу живуть у Наґранді та в місцевості, що сьогодні називають Пустоштормом. Недалеко від гори Ошу’ґун ефіреали збудували інноваційне місто, де продають усім нужденним товари, створені ремеслом техномагії. Це різні припаси для забезпечення життєдіяльності, як от вода чи їжа, а також зброя, що походить із бездонних глибин Великої Позамежної Темряви.
У кислотних фіолетових пустелях Пустошторму ефіреалам вдалося зберегти три ділянки первісної природи Ґорґронду. Вони сховали її під енергетичними куполами, яка не дає скверні пробитися та опоганити один з останніх оплотів живого на теренах розколотого пекельного Позамежжя. Їхні спроби мають успіх, але я не впевнений, що такий крок зможе воскресити померлий Дренор та повернути його минулу красу та могутність.
Коментарі
There are no comments