Схожі публікації
Араккоа — діти володарки Небес
5 Березня 2018 року, 09:35
88 0
В історії Дренору існувало безліч так званих «богів» — первісних жителів планети. Одними із таких були: Рухмар, Анзу та Сете. Ці птахоподібні створіння були наділені величезною могутністю.
Рухмар — найсильніша з них. Вона могла піднятися на будь-яку висоту та літати там вічно. Її прозвали володаркою Неба.
Анзу — середущий за спадщиною могутності. Він значно відставав від Рухмар у підкоренні небес, зате був наділений гострим розумом.
Третім серед трьох божеств був Сете. Цей птах — підступний, злий та ненадійний. Він ледь торкався крилами найнижчого шпилю та не мав інтелектуальних надздібностей. Зате він був хитрим та заздрісним. Сете ненавидів, коли, клюючи траву на землі, він потрапляв під величезну тінь Рухмар. Він почувався комахою, порівнюючи з нею, ланцюгами прикованою до землі.
Коли Анзу літав у небесах Дренору, Сете закликав його та висунув пропозицію позбавити Рухмар її престолу. Він бажав убити саму царицю Небес, а її сили порівну поділити між ними обома, — Сете та Анзу. Тоді вони зможуть стати володарями висот і правити всім, що залишиться на землі після бою. Та Сете не знав, що Анзу не ненавидів Рухмар, а кохав її. Він зовсім не уявляв себе у її тіні — Анзу гордився нею. Тому підступному планові Сете не вдалося втілитися в життя. Темної-темної ночі Анзу послав до Рухмар своїх воронів, які попередили володарку Небес про небезпечну ідею Сете.
Настав той день, коли найслабший птах планував покінчити з Рухмар. Але вона напала перша. Володарка Небес випустила пишний потік вогню та спалила все пір’я Сете. Бідолаха упав на землю, створивши великий темний кратер. За ним, як той спис, полетів вниз Анзу, щоби покінчити з ворогом.
Змирившись зі своєю поразкою, найслабший «бог» випустив всю свою могутність та перетворив її в прокляття, яке згодом отримало назву «прокляття Сете». Воно лягло на плоть Анзу, і, хоча Сете вже не було серед живих, печалі союзника Рухмар не було кінця. На тілі Анзу з’явилися тріщини, з яких лилася кров, потворні гнійні виростки покрили його пір’я, а з очей полився зелений гній. Він не міг із таким жахливим виглядом з’явитися перед чарівною Рухмар, його таємним коханням. Анзу прийняв рішення — він піднявся та полетів, куди дивилися очі.
Рухмар оцінила відчайдушний вчинок Анзу в прагненні її захистити, тому після бою облетіла всю місцевість, щоб знайти та віддячити йому. Але Анзу пішов назавжди. Невдовзі Рухмар прийняла те, що ніколи його не побачить. На честь Анзу вона створила расу птахів-гуманоїдів араккоа, таких розумних, як і сам Анзу. Вона навчала їх, неначе матір, а потім відпустила будувати самостійне життя в місцевість Дренору, яка до розколу планети називалася Шпилями Араку.
Там араккоа збудували величні міста, які простягалися до самісіньких небес. Все це на честь власної матері, яка подарувала їм життя.
Коментарі
There are no comments