Схожі публікації
Щоденник: Лей Лінії та «Війна за Нексус»
26 Серпня 2017 року, 13:45
408 0
Привіт, подорожній! Знаю, ця ніч темна та холодна, тому спеціально для тебе я розпалив багаття. Присядь «Коло вогнища», зігрійся, випий гарячого солодкого чаю й послухай історію про Лей Лінії — для чого вони існують та чому через них Азерот ледь не розколовся на маленькі шматочки. В мої руки потрапили фрагменти щоденника архіваріуса Бети — найбільш інформативне джерело знань про глибоку криницю енергії, яку маги черпають для створення своїх заклять.
«…Історики Азероту вважають планету живою не просто так. Глибоко під поверхнею розвивається душа титана, яку, подорожуючи по Великій Позамежній Темряві, знайшов Пантеон. Головною ціллю цієї «організації» всесвітнього масштабу було знищення Володарів Безодні. Ще ненароджений титан Азерот був наймогутнішим із тих, яких вдалося віднайти, тому він міг би збільшити та укріпити могутність Пантеону в боротьбі проти їхніх ворогів. Аман’Тул, голова титанів, розпорядився впорядкувати світ, всередині якого зародилася душа, та на нього чекала проблема, яка сформувала історію Азероту на далеко тисячоліть вперед, — Старі Боги. Ці істоти є зброєю Повелителів Безодні, що свідчить про те, що зло знайшло душу наймогутнішого титана раніше добра.
Фатальна помилка
Коли пекельна війна закінчилася і зло, здавалося, було викорінено з Азероту, Аман’Тул висмикнув тіло Старого Бога Йа’Шараджа, яке, хоч і відійшло в інший світ, та продовжувало висмоктувати з душі Азерот життєву енергію. На тілі планети сформувалася величезна рана, з якої сочилася магічна субстанція. Зрозумівши, що Пантеон не може нічим зарадити, титани перетворили її в Джерело Вічності, а інших Древніх Богів — Н’Зота, К’Туна та Йоґґ-Сарона, — Аман’Тул наказав закувати в глибоких темницях, звідки немає доступу до білого світу.
Після створення Джерела Вічності та позбавлення ненародженого титана впливу Володарів Безодні, планета розцвіла — на ній з’явилися живі істоти, які розвивалися та вели мирний спосіб життя, спочатку. Одні з них, Калдорай, поселилися біля Джерела Вічності, і через сотні років почали практикувати магію, яка стала доступною через «приєднання» магів до Лей Ліній…»
Тут розповідь про минуле планети обривається, проте воно дуже захопливе та наповнене неочікуваними поворотами. Та, якою цікавою б не була спадщина Азероту, залишається місце й для трагічних історій, які направили нас у тому напрямку, в якому ми рухаємося нині. Після цього невеличкого ліричного відступу, пропоную тобі зробити ще один ковток твого напою та послухати продовження розповіді Бети.
Ранарус Заклятрон
Магістр таємної магії
«…Лей Лінії — кровоносні судини титана, а субстанція, яку вони транспортують — мана. Мага, який практикує магію, часто порівнюють із комаром, який висмоктує кров із тіла організму і стає одурманеним. Те саме і з представниками школи таємної магії (в інших джерелах — «аркана») — магія стає наркотиком, якщо маг не має відчуття міри. Створивши могутнє закляття неодмінно захочеться створити ще одне таке ж, а то й могутніше! Всередині спільноти Кірін-Тор існують чотири правила, яких обов’язково потрібно дотримуватись, щоби не перетнути межу й не перетворитися на сподвижника скверни.
Чотири постулати таємної магії
Перше, яке заспокоює представників школи таємної магії та робить їхнє існування виправданим — магія всесильна. Маг ніколи не залишиться без роботи, адже багато армій, самостійних міст та королівств сьогодні не можуть обійтися без чарів, використовуючи їх у різних областях — від створення їжі до застосування у війнах.
Другий постулат нагадує про найбільш сумне — магія розбещує. Вона приносить гордість, пихатість та самовпевненість.
Третє — магія викликає звикання. Створивши перше закляття, обов’язково захочеться створити наступне, більш сильне та ідеальне. Таємна магія насичує тіло чарівника неймовірним відчуттям могутності, перед чим встояти дуже важко. Тому, багато хто падає на коліна перед цим «наркотиком» і не може повернути назад, давно пройшовши точку неповернення.
Четверте правило було висунуто перед Першою війною — надмірне використання магії, особливо таємної, приваблює демонів Палаючого Легіону. Вона слугує для слуг Сарґераса своєрідним маячком, який моментально виказує місцезнаходження мага та відкриває шлях до нього. Неодноразово демони потрапляли в Азерот і вбивали мирних жителів, поки наші маги не відправили їх назад у Безодню Порожнечі…»
Події, які відбувалися перед Першою війною поклали початок Другій та Третій війнам, а також появі Кляті. Про останніх я розповім тобі невдовзі — наступного разу «Коло вогнища». А зараз про Лей Лінії та артефакт Пантеону, який дозволяє їх виявити. Завдяки йому Аспект магії Маліґос, синій дракон, зміг почати «викачування» живильної енергії Азероту в Безодню Порожнечі. Сподіваюся, не варто казати, що, якщо б його план втілився, кінець прийшов би не тільки магам та іншим, хто споживав ману, а й усім жителям Азероту, адже, позбавивши живої істоти крові, її серце зупиниться.
Ранарус Заклятрон
Магістр таємної магії
«…Маліґос зійшов із глузду, коли чорний дракон Нелтаріон, нині відомий, як Гиблокрил, позбавив того більшої частини потомства. Існування роду синіх драконів висіло на тоненькому волоску, але зграя дивом змогла вижити. Згодом здатність тверезо мислити, здавалося, повернулася до Маліґоса, він покинув сховище і продовжив свою роботу — слідкувати за станом магії, що твориться по всьому світу. Він ужахнувся, коли побачив, що маги користуються чарами нераціонально. Безглузді діяння смертних могли розгромити планету, оскільки Палаючий Легіон довго вичікував можливість вбивства дрімаючого титана. Так Маліґос почав війну. Фронт простягнувся по всій земній гладіні — постраждали маси. Ми в Кірін-Торі теж були проти використання надмірної кількості магії. Проте, синій Аспект навіть слухати нас не став, він не звернувся до нас із проханням про переговори. Маліґос дістав зі свого глибокого ящика карту Лей Ліній, Чарономікон, яка дісталася йому від титана Норґаннона, склав план і почав викачувати магію з Азероту до Безодні Порожнечі.
Війна за Нексус
Звичайно, ми змушені були відповісти божевільному Хранителю й піти на нього війною. Згодом, її назвали «Війною за Нексус» на честь місця, яке послужило конструкцією для виконання грішних планів Маліґоса. Річ у тім, що він збудував величезну споруду, яка складалася в більшості з кілець, через які проходив стрімкий промінь магічної енергії та прямував з Азероту через портал у Безодню Порожнечі. Під час нападу Кляті на сили Альянсу та Орди ми воювали на не менш важливій, проте більш глобальній війні — в Оці Вічності. Маліґос відживав свої останні хвилини, тому позбавлення Азероту від чергової небезпеки було лише питанням часу. З Нексусу все почалося, у ньому все й закінчилося. Завдяки боям за Азерот з Аспектом, який повинен був його захищати, ми здобули підтримку інших зграй драконів, яку потребували у війні проти Короля Мертвих. Цього разу Лей Лініям нічого не загрожувало, тому ми могли використовувати всю їхню потужність для досягнення перемоги. Та на нас чекала нова відповідальність — потрібно було узгодити використання…»
Це була остання сторінка зі щоденника архіваріуса Бети. Гадаю, в останньому обірваному реченні йшлося про введення обмеження на використання магії в Азероті задля безпеки дрімаючого титана та всього живого. Скажу тобі відверто — я відчув це на собі, адже не можу навіть зайвий раз створити собі пудинг із мани. Прийшлося вчитися на кулінара!
Ранарус Заклятрон
Магістр таємної магії
Кому після війни дістався Чарономікон та чи залишився він взагалі на Азероті — невідомо нікому. Проте, кірін-торський маг Беринард створив проекцію древньої реліквії титанів і написав із цього приводу декілька праць. Сьогодні багато з них втрачено, та мені в руки потрапила нарисована від руки карта Лей Ліній. Згідно з нею, найбільше судин титана проходить через вежу Каражан — оселю та робоче місце мага Медіва, який допоміг відкрити Ґул’дану Темний Портал. Це, очевидно, і є секретом надзвичайної могутності чарівника.
Радий, що ти дослухав цю історію до кінця. Сподіваюся, було цікаво й ти з нетерпінням чекатимеш нових розповідей «Коло вогнища»!
Коментарі
There are no comments